Зібрали сьогодні яблучка з одного дерева, яке колись давно посадив покійний тато. Сорту ніхто тепер не може пригадати, бо я тоді не дуже переймалася справами батьків, жила далеко і ростила своїх малих. Вони ж були тоді ще молодими, мали море сил та натхнення, і справлялися зі всоїм господарством без нас. А мама каже, що це батько купував і садив всі яблуні, а вона не пам'ятає сортів.
Але життя - така штука, що ти ніколи не знаєш, де опинишся завтра. Так і в нас вийшло, що прийшлося повертатися у батьківську хату. А яблуні ж за ці роки без догляду стали загущеними непотрібним гіллям. І яблучок вони давали хоч і багато, але маленьких і пархатеньких. Ще й з отими плодожерками, тобто з черв'яками.
Звісно, восени всі дерева були обрізані, як для омолодження. Оброблені від хвороб і шкідників. Доглянуті всю весну і літо.
І результат не заставив себе довго чекати: ось які величезні яблука ми сьогодні зібрали, щоб закласти на зберігання. Схоже, це зимовий сорт, і вони мали би без проблем зимувати в погребі. Ну це стане відомо вже взимку, як вони почуватимуться. Поки що це дуже ароматні, соковиті і смачні яблука. А головне - мама побачила свою стару яблуньку омолодженою і родючою. Її радість - найдорожчий урожай, який я колись могла побачити!
Клас. Шикарні яблучка і хороша винагорода за працю.